Як виховати відповідальних дітей

Усі ми хочемо, щоб наші діти досягли успіху в житті, не повторювали наших помилок і жили краще за нас. Це цілком природне і прекрасне бажання бачити позитивне майбутнє для іншої людини, але одного бажання недостатньо. Ваша відповідальність як батька чи матері полягає в тому, щоб провести їх шляхом, який веде до такого майбутнього.

Сьогодні в західному суспільстві ми все частіше бачимо, як діти ростуть із усім готовим, без обов’язків, без потреби щось заробляти, бо батьки вважають, що роблять їм послугу, даючи все незаслужено. Вони думають, що дати дітям те, чого самі не мали в дитинстві, зробить їх щасливішими.

Я волію, щоб ти постраждав 10 чи 15 років у молодості і насолоджувався рештою життя, ніж насолоджувався 10 чи 15 роками молодості і страждав усе подальше життя. –Мій батько

Sponsored*

Ці слова батька варто сприймати з обережністю. Його філософія полягала в тому, що можна гратися і мати нормальне дитинство, але з додатковими елементами. Потрібно вчитися відповідальності через завдання, зобов’язання та обов’язки вдома, у гуртках, у школі, з друзями та в родині. Він вважав, що раннє засвоєння ключових поведінкових навичок допоможе мені досягти більшого успіху в майбутньому, особливо в професійній сфері.

У дитинстві мені не подобався такий підхід, але сьогодні я вдячний, бо розумію: цінності, які прищепили мені батьки, відкрили двері до кращого життя, ніж мали вони.

Тепер я батько двох доньок і прагну виховувати їх за схожою філософією, можливо менш радикальною, але завжди з ідеєю, щоб вони стали відповідальними людьми з ще кращим майбутнім. Ось кілька ідей, як прищепити ці цінності дітям і дати їм перевагу в житті.

1- Будьте прикладом

Якщо ви встановлюєте правила або набір цінностей для дітей, першими дотримуйтеся їх самі. Дитина має бачити, що ви практикуєте те, чого навчаєте, інакше виросте з лицемірним прикладом і вважатиме це нормою. Наприклад, багато батьків сьогодні кажуть дітям, що багато часу перед екранами шкідливо, не помічаючи, що самі годинами сидять із телефоном чи планшетом.

2- Завжди прибирайте свій безлад

Якщо хочете виховати дітей, які природно будуть відповідальними і братимуть відповідальність за свої вчинки (як хороші, так і погані), покажіть, що ви теж прибираєте за собою. Поганий приклад, коли дитина заходить до вашої кімнати і бачить розкиданий одяг, тоді як ви намагаєтеся прищепити їй порядок у своїх просторах.

Щоб почати прищеплювати цінність чистоти, можна давати прості обов’язки: застелити ліжко або покласти брудний одяг на місце.

3- Діти мають робити внесок у спільне благо

У житті є три інститути соціалізації:

• Сім’я
• Школа
• Робота

Бонусом є участь у гуртку чи спортивному клубі, але по суті ці три стовпи формують соціалізацію ваших дітей.

Щоб дитина робила внесок, дайте їй обов’язки, відповідні віку, вдома. Це може бути щось просте: забрати пошту біля будинку, погодувати тварину, зібрати іграшки. Прості завдання, які допомагають усім і стосуються безпосередньо дитини. Важливо помічати й хвалити, коли вона зробила добре: так з’являється відчуття визнання за правильний вчинок.

4- Дозволяйте дітям бути самостійними

Якщо вони хочуть помити вікно, налити собі води, замісити тісто для піци тощо, спочатку вам буде більше роботи, бо вийде неідеально. Але дітям потрібно відчувати контроль над своїм середовищем, тож дозволяйте брати відповідальність, коли вони цього хочуть. Вам доведеться витерти воду зі столу, доробити тісто чи правильно помити вікно після, але ніколи не кажіть, що зробили це ви: важливо, щоб вони вважали, що впоралися. Коли з’явиться практика, починайте виправляти у формі порад, а не наказів.

5- Навчайте співчуття та емпатії

У дорослому віці одні з найцінніших якостей — співчуття та емпатія. Беріть участь із дітьми в активностях, які допомагають тим, хто має менше, тваринам, людям похилого віку. Поступово це стане частиною їхнього мислення, і вони виростуть людьми з характером, який відкриває двері і в суспільстві, і на роботі чи в бізнесі.

6- Давайте можливість приймати рішення

Уміння приймати рішення — ключ до успішного майбутнього. Аналізувати ситуації, йти на прорахований ризик тощо. Починайте з простих виборів: що з’їсти, що вдягнути до школи, яку активність обрати на вихідні, і поступово підвищуйте складність відповідно до віку. Нерішучість — одна з причин, чому багато дорослих не можуть піднятися на новий рівень, і це можна попередити ще в дитинстві.

7- Встановіть рутину та структуру для повсякденного життя дитини

Як я регулярно пояснюю, саме рутина дозволяє мені бути організованим щодня і досягати цілей для постійного зростання. І на професійному, і на особистому рівні моя рутина впливає на обидва. Прочитайте ці поради і знайдіть спосіб створити рутину для кожної дитини. Пам’ятайте: кожна дитина різна, тож адаптуйте підхід індивідуально.

8- Не поспішайте витягувати дитину з негативної ситуації

Дозвольте дитині шукати рішення, коли виникають проблеми. У житті ви не завжди будете поруч, щоб допомогти. Для майбутнього дитини життєво важливо, щоб вона сама знаходила виходи. Якщо справді не виходить, не давайте готове рішення одразу: краще ставте запитання, які спрямують до відповіді через логічні висновки.

9- Завдання за оплату

Безкоштовні гроші — найгірша помилка, яку я бачив у друзів дитинства. Мої батьки не були щедрими, тож я не отримував грошей щотижня чи щомісяця. Я довго злився на них, поки не почав жити самостійно і не зрозумів: ті друзі, які мали гроші без жодних зусиль, не живуть життям, якого хотіли.

Навчіть дитину, що для грошей потрібно щось зробити. Наприклад, запропонуйте прибирати кімнату й ванну щотижня, і якщо зроблено добре, дайте гроші. Не давайте щодня. Дитина має навчитися керувати бюджетом — це частина шляху до успішного дорослого.

У моєму випадку я з 12 років після школи працював нянькою і допомагав із домашніми завданнями. Доглядав дітей 4–7 років по дві години за невелику тижневу оплату, але цього вистачало, щоб купувати бажане без прохань. Прочитайте цю статтю, щоб навчити дітей цінності грошей.

10- Не роздавайте нагороди за кожну дрібницю

Нагороди треба заробляти. У часи, коли діти отримують призи лише за участь або будь-яку активність, ми вирощуємо покоління, яке не розуміє справжньої цінності досягнення. Якщо дитина виконала завдання з рутини чи встановлених сімейних обов’язків, нагорода не потрібна. Вона заслужена, коли зроблено щось понад прохання, що допомогло комусь і має реальну цінність, бо виконано правильно і вчасно.

Наприклад: купіть подарунок, якщо в школі розповіли, що дитина допомогла тому, хто впав і плакав. Або якщо дитина прибрала всю квартиру, поки ви були на роботі, і ви вже хвилювалися, що доведеться робити це після довгого дня.

Підсумуємо: ви маєте бути провідником, дати рамку цінностей, у якій розвиватиметься особистість і мислення дитини, щоб у неї були правильні орієнтири для життя успішнішого за ваше.