«Слідуй своїй пристрасті» — це гнила порада

Багато хто, вступаючи до університету чи щойно закінчивши навчання, запитує себе: «А що мені тепер робити?». Більшість відповідає однаково: «Слідуй своїй пристрасті». Я виріс із переконанням, що якщо піду за своєю, то опинюся на шляху, нібито призначеному саме для мене.

ГНИЛА ПОРАДА

Є 4 речі, які варто врахувати, перш ніж радити цю хибну фразу дітям чи друзям:

1. Інтереси та пристрасті не фіксовані
2. Пристрасть — це не те саме, що талант
3. Не враховує ринок
4. Обмежує варіанти та можливості

1- Інтереси та пристрасті не фіксовані

Людина росте. Протягом життя вона захоплюється різними речами: мистецтвом, спортом, наукою, грошима, піаром — у кожного по-своєму. А тепер візьмімо найпопулярніші фантазії: співати, малювати, грати, бути ютубером чи інфлюенсером. Скільки людей справді цього досягають? І скільки зберігають той самий інтерес з 18 до 35 років? З роками люди не тримаються одного й того ж сну. Те, що здавалося правильним шляхом у 18, змінюється з життєвим досвідом. Один мій клієнт вирішив стати лікарем після навчання на актора, бо не зміг врятувати людину в автоаварії, чекаючи на швидку. Ніщо не стоїть на місці в часі.

Sponsored*

2- Пристрасть ≠ Талант

Багато років я грав у баскетбол. Мрія майже всіх однолітків — стати професіоналом і грати в НБА. Проблема в тому, що навіть тренуючись по 20 годин на тиждень, вони так і не досягли потрібного рівня. Дехто грає в Європі, але це максимум 1% від усіх, хто мріяв про професію. Твій талант не обов’язково збігається з пристрастю. Я дуже захоплений музикою, театром, традиційними мистецтвами загалом. Але не вмію малювати, співати чи грати на інструментах. Мій талант — у людських стосунках, аналізі проєктів і ситуацій, читанні людей, цифрах і спілкуванні. Ніколи б не подумав, що займатимуся тим, чим займаюся зараз, якби мені сказали це 15 років тому, але ось я тут. Я знайшов те, що вмію, практикував, удосконалював і далі росту на цьому шляху. Він дозволяє допомагати набагато більшій кількості людей, ніж якби я залишився на безперспективній стежці баскетболу.

3- Не враховує ринок

Багато хто вважає свою пристрасть центром усесвіту. Бо їм це важливо, вони думають, що всі думають так само. Реальність інша: досі є люди, захоплені технологіями 80–90-х, диско 70-х і багатьма модами, які вже зникли. А разом із ними зник і ринок, де колись можна було заробляти.

Так само деякі моди — дуже вузькі ніші, які цікавлять мало кого. Візьмімо Kodak: компанія існувала з 1888 до 2012 року й десятиліттями була імперією. Але ніша звужувалася з появою цифрових камер, зникненням друкованих фото тощо. Компанія втратила інтерес глобальної аудиторії, бо люди перейшли на зручніше. Ринок «вбив» Kodak після понад 120 років роботи.

4- Обмежує варіанти та можливості

Зі мною те саме відбувалося роками. Коли я був зосереджений на спортивній кар’єрі, не хотів нікого слухати. Батьки намагалися відкрити мені очі на можливості в науці, комп’ютерах, бізнесі… Мене це не цікавило, доки я не порвав коліно й мені сказали, що більше не гратиму.

Зрештою це стало благословенням. Коли ті двері зачинилися, відкрилися десятки інших, і я міг обирати без обмежень. Я вивчав економіку, бізнес, бухгалтерію та комп’ютерні науки одночасно, ще не знаючи, чого хочу. І саме на практиці в компанії я зрозумів, чим справді хочу займатися: допомагати бізнесу. Не зациклюйся на пристрасті, не спробувавши й не зазнавши невдач в інших вікнах можливостей. Важливо дати шанс будь-якій нагоді, щоб реально зрозуміти: 1) у чому ти сильний/сильна, 2) у чому почуваєшся комфортно. Потім із досвідом виросте й пристрасть.

Важливо розуміти: сьогоднішня пристрасть не буде завтрашньою. І особливо: якщо вона з’явилася через захоплення кимось, хто горить певною справою, не варто його копіювати. Пристрасть розвивається всередині тебе. Її не знаходять у інших. Ідучи за кимось, вона поступово згасає, і ти цього не контролюєш. Це щось унікальне для кожної людини.

Пристрасть розвивається всередині тебе, її не знаходять у інших.
— D. Soitout